Ярославицька громада зберігає спадщину Олени Пчілки та Лесі Українки
262 Науковці Рівненського обласного центру народної творчості провели експедицію до Ярославицької громади: тут досліджували збереження живої традиції та спадщини родини Косачів.
Про це повідомляють у комунальному закладі «Рівненський обласний центр народної творчості Рівненської обласної ради».
Дослідження нематеріальної культурної спадщини Ярославицької громади стало справжнім відкриттям для учасників експедиції. Попри переконання, що південні райони Рівненщини залишаються маловивченими, з’ясувалося – перші дослідники цієї території з’явилися ще півтора століття тому. У 1881 році Олена Пчілка разом із десятирічною Лесею Українкою перебували в селі Чекно, де фіксували фольклор, побут, орнаменти та традиції місцевих жителів. Значна частина зібраних матеріалів згодом увійшла до наукових праць про українську народну культуру.
«Сьогодні громада зберігає цю історичну пам’ять. На базі сільського клубу ще у 80 роках створено кімнату-музей Лесі Українки, який, по факту, можна вважати дослідницькою лабораторією регіональної традиційної народної культури імені родини етнографів Косачів. Хранителькою спадщини та провідницею у світ історії й культури є бібліотекарка Галина Ціхоцька. За участі працівників культури та учнів місцевого ліцею було представлено фольклорний доробок, пов’язаний із дослідженнями родини Косачів», – йдеться у дописі директорки центру Ірини Бачковської-Раковецької..
Експедиція також охопила село Новоукраїнка, де зафіксовано традиції, що досі зберігаються у побуті та ритуальній практиці. Йдеться про збирання полін у сусідів для випікання весільного короваю. Хоча короваї вже й не печуть вдома, але ця традиція активно побутувала в громаді ще до епідемії коронавірусу. Дотепер в громаді підтримується традиція «бабиних букетів» – як елементу хрестинної обрядовості та оберегу.
«Ці букети потім використовуються як обереги дому та застосовуються у побутових ритуалах. Такі, наприклад, беруть із собою на базар, щоб продати товар», – зазначають у нотатках з експедиції.
Зафіксовано традицію «справляння Дідів» – поминальне ритуальне дійство залишання для померлих їжі, приборів, додаткових місць на Святвечір та батьківські суботи. А також у громаді досі побутує випікання мініатюрних пасок, які залишають на могилах у поминальні дні та підтримується закріплення за місцевими родинами вуличних прізвиськ – як частини локальної ідентичності.
Окремим культурним акцентом стали виставки робіт місцевих митців – картин військового-художника Олега Приходька та дідухів Людмили Саврацької.
Експедиція відбулася за підтримки та координації органів місцевого самоврядування й районної адміністрації, що засвідчує зацікавленість влади у збереженні культурної спадщини та формуванні національної ідентичності через традиції.
«Ярославицька громада вкотре підтвердила: село має свій унікальний голос – тихий, але глибокий, закорінений у традиції та живій пам’яті поколінь», – підсумовують експедицію у громаду в обласному Центрі народної творчості.
