«Медики ночують в лікарнях, щоб не інфікувати сім'ї»: дубенчанка про коронавірус в Італії

19 Березня 2020, 17:50

1857

Дубенчанка Ольга Парфенюк, але живе в Італії ще з 2002 року, розповіла, що зараз відбувається в Італії і як на це реагують італійці.

Розповідь опублікували на сторінці Блогу «Знай більше»

За словами жінки в Італії далі продовжується важка боротьба із короновірусом, вулиці пусті, а медицина не справляється лікувати усіх хворих, апаратів штучної вентиляції легень не вистачає.

Тест розповіді подаємо буз змін:

«У нас, в Італії, далі продовжується важка боротьба із короновірусом. Піку епідемії (хоча це пандемія) ще не видно. Позавчора було 368 мертвих, вчора 340. За сьогодні скажуть у вечірніх новинах. Люди насправді дотримуються суворого карантину. Вулиці пусті. Мої знайомі виставляють фото своїх міст, селищ. Великі міста, такі як Рим, Мілан, Венеція, Піза ніби повимирали. Кругом тиша і нікого. Я перекидаю ці фото, відео. Пишу коментарі у соммережах, розповідаю людям, що не потрібно так спокійно відноситися. Бо не всі розуміють, що насправді відбувається. Особливо ті люди з сусідніх країн, до яких не постукав короновірус у двері. І нехай Господь відведе від них цю біду. Але відповідають мені грубо, із неповагою. Я зрозуміла, що ніхто не читає, не слухає новин, не цікавиться тим, що робиться у світі. А це лихо! І ми, лише ми, можемо зупинити розповсюдження короновірусу суворими правилами карантину.

Я ще раз скажу - Італія із такою медициною не вправляється спасати хворих (бо ліків і вакцини нема). А що саме необхідне - апарати штучної вентиляції легень. Не хватає медсестер. Лікарі і медсестри, допомагаючий медперсонал працюють «на ізнос». У лікарів і медсестер лице в ранах від пов'язок, а руки від рукавичок. Багато лікарів і медсестер днюють і ночують в лікарні, щоб не інфікувати сім'ї.

Часто вечорами через ФБ ми змовляємося і в домовлений час виходимо, хто на балкон (це у квартирах), хто на подвір'я свого дому і аплодуємо в знак подяки медикам і тим, хто працює в аптеках, в магазинах. Тому що вони ризикують і своїм здоров'ям і здоров'ям рідних. А в містах виходять на балкони і співають, щоб підтримати один одного. Ось такі обставини тут. Правда ось декілька днів назад прибув літак із китайськими лікарями і медсестрами. Доставили 1000 цих апаратів і всього необхідного. Потім ще один літак доставив необхідне. А хто допоможе Україні? Кричать за маски, що дорогі, що нема в аптеках. А що, нема рук сісти біля телевізора і пошити. В кожній хаті є кусок тканини. Я не встигла купити, за межі мого населеного пункту не можу виїхати. А тут в аптеці нема, продали. От сіла і вручну пошила, і я не кравчиня. Чим допомогти? Навіть не знаю, що сказати. Люди зрозуміють, коли біда торкнеться. Але тоді кричатимуть, що в нас не допомагає влада, погана медицина.

Виставили в нас табло за сьогодні. Виявили майже 3000 позитивних, 345 мертвих, 130 виздоровіли. А завідувач великої лікарні в Бергамо сказав, що спалах вірусу може повернутися. Люди масово вмирають, церкви завалили трунами.

Я сьогодні о 19-тій поїхала в магазин. Аж страшно. Нікого, машин нема, все закрито. Лише аптека і продмаркет. А завжди тут багато молоді, прогулюються, бо тут після вечері люблять вийти, випити кави, побалакати. В барах грають в карти, більярд, слухають музику. Тишина мертва…» - з сумом про Італію розповідає пані Ольга.

Читайте також: