Для млинівських школярів провели виставку картин місцевого художника
-
-
>
-
>
-
>
1666
У Млинові в шкільній актовій залі відбулась персональна виставка самодіяльного художника з села Острожець Миколи Фесюка.
Пейзажі, квіти, натюрморти, портрети вражають яскравою палітрою кольорів, від чого з полотен віє теплотою, незважаючи на те, зима чи весна на них зображена. В одних творіннях автора прочитуються глибокі роздуми над нашим буттям, в інших – своєрідний політ над буденністю. Зазначають на сторінці Млинівської З0Ш І-ІІІ ст. №3 у фейсбуці.
В цілому, мистецтво для Миколи Фесюка – це швидше хобі, адже він не закінчував художньої школи і навіть через непорозуміння із вчителькою мав у школі трійку з образотворчого мистецтва. Проте талант не сховаєш, якщо він є, то проявиться за будь-яких обставин.
У родині Фесюків, – а народився Микола в селі Пісників Млинівського району, – ніхто не малював. Колись у ранньому дитинстві виникла в нього суперечка з братом, який звинуватив його у тому, що він перебив малюнок із журналу «Перець». Щоб довести свою правоту, Микола намалював інший. А далі вже олівці, пензлики, фарби самі просилися до рук. І де б не доводилось жити і працювати, вони ставали найкращими його супутниками.
Свого часу він працював трактористом, згодом трудився в художньо-оформлювальному комбінаті, опісля знову сів за тракторний штурвал – цього разу як машиніст екскаватора, освоїв будівельну професію. Отож працював важко й багато, щоб забезпечити сім’ю. А віддушиною було малювання. Тому говорить, що коли бере до рук пензля чи олівець – відпочиває душею.
На його полотнах постають краєвиди Острожця та його околиць, старі церкви, які у поєднанні з оточуючою природою, надають картинам цілісності та довершеності. У його роботах нуртує яскравість, радість, а ще в них багато світла. Основне, що прагне художник – назавжди зберегти неповторні моменти життя і поділитися ними з оточуючими. При спогляданні робіт зникає відчуття того, що картини намальовані, так реалістично вони виглядають. Квіти – мальви, бузок, іван-чай, чорнобривці ніби випромінюють запах, яблука, груші, сливи, гриби, так і просяться до рота, а коні готові летіти, не зупиняючись, вперед.
