Про рекламу, розбірки, політичні амбіції та допомогу ЗСУ: адмін «Типового Дубна» розкрив секрети популярності пабліків

Соцмережі – один із найоперативніших каналів поширення інформації. І в кожному місті та селі є свої локальні фаворити. Є такі й у Дубні. Тому хто досі не знав творця каналів «Типове Дубно» – маєте нагоду. 

Про становлення проєктів і їхнього керівника читайте у матеріалі журналістки Район.Дубно.

Почав вести свої проєкти ще у «Вкантактє»

«Народився в Дубні, потім проживав в селах Мильча та Птича. За освітою – зварювальник. Але ще до повномасштабного вторгнення почав навчатися на юриста у Дубенській філії університету «Україна», – розповів 27-річний Юрій Саюк.

Хлопець ніколи не бачив себе зварювальником, тому розвивався в соцмережах і спрямовував всі сили туди. Вів різні місцеві проєкти, які були на той час у тренді. Один з них – «Ху*ове Дубно». Канал, у якому висвітлювали недоліки міста. Зі слів Юрія, проєкт затих, оскільки місто маленьке і важко весь час шукати якісь актуальні теми. 

«Я починав ще у «Вкантактє», до його заборони. На той момент існувала група «Шукаю тебе Дубно». Доєднався до команди у ролі адміністратора. Але ще паралельно вів сторінку Патрульної поліції Рівного, яка тоді мала близько 12 тисяч підписників. То якраз був період реформування поліції, і я публікував там всю потрібну інформацію, щоб охочі могли вступити до її лав. У «Шукаю тебе Дубно» ми працювали й вже в той час щось заробляли на рекламі. Тоді це було в діапазоні від 20-40 гривень за допис», – пригадує контент-мейкер.

Люди платили, щоб потрапити на сторінку

Коли з’явився інстаграм, хлопець одразу створив сторінку «Типове Дубно». Люди, з якими він тоді співпрацював, були не проти. 

«Платформа не була така розкручена, тож мені цікаво було в це заглибитись. Але виникли якісь конфлікти й непорозуміння з колегами по інших напрямках, і ми розійшлись різними дорогами. Я дуже хотів працювати, і заробіток був тоді на другому місці. Цікаво було спостерігати за тим, як все розвивається. Набрати 10 тисяч підписників у той момент здавалось нереальною ціллю», – пояснює Юрій.  

Хлопець пригадує, що доводилось багато ходити та фотографувати. 

«Дуже добре аудиторії заходили фотопости популярних людей міста та публікації світлин архітектури, наприклад, Дубенського замку чи Тараканівського форту. Публікував багато фото просто дубенських хлопців і дівчат. Були навіть такі, що платили, щоб їхні світлини потрапити на сторінку. Я фотографував місто, просив знайомих дівчат, щоб вони фотографували місто та відмічали мене. Вдячний усім, хто допомагав мені з розвитком сторінки. Зараз я дуже рідко роблю фото, бо їх і так багато. Хіба іноді зловлю гарний ракурс заходу сонця», – розповідає Юрій.

В якийсь момент в нього з’явилась думка потроху «закидати» на сторінку новини. 

«Не дуже часто, щоб не відлякати аудиторію, а поступово. А вже десь протягом 2015- 2016 років новини стали основним контентом. Щось я писав особисто. Виїздив на ДТП й фотографував. Їздив фотографував по району, багато інформації надсилали люди. Ну й плюс я ще співпрацював та співпрацюю з місцевою поліцією. Ще мав домовленість із місцевим сайтом. Брав у них новини, а вони в мене», – каже хлопець.  

Зараз інстаграм-сторінка працює вже дев’ятий рік і має 42 тисячі підписників, і це без «накруток».

«Фейсбук-сторінку «Типове Дубно» я взагалі створив по приколу. Ніколи не думав, що це настільки потужна соцмережа. Я просто закидав туди новини, і зараз там понад 70 тисяч людей-підписників. Деякі відео там набирали 4-6 мільйонів переглядів», – розповідає Юрій.

Поговорили, але Слава Богу не били…

Певний час Юрій Саюк працював в Польщі та паралельно наповнював соцмережі.

«Хоча в мене там була важка робота. Робив розмітку доріг по всій Польщі. Єдиний плюс – прокидався і ставив пост «Доброго ранку!» кожного дня о 6:00, зараз це може бути й о 11:00. Тоді я докладав багато зусиль, щоб мене впізнавали й мою думку чули. Я пройшов довгий шлях від хлопця з села, який учився в бурсі та крутив дискотеки, до того, ким я став зараз. Думаю, що все склалось саме так, як треба», – переконаний дубенчанин.

Ще перед коронавірусом Юрій разом з братом та другом-фокусником від сторінки «Типового Дубна» їздили по школах і спілкувались з дітьми про безпеку в соцмережах та соціальні теми.

За всі ці роки траплялись в Юрія й проблемні ситуації. 

«Десь закинув новини й поставив фото закладу, яке не має відношення до цього, а люди обурюються. Було й таке, що до мене приїжджали й питали навіщо я написав про якусь там конкретну ситуацію. Поговорили, але, слава Богу, не били. Потім все налагодилось, і почали звертались навпаки за допомогою», – ділиться хлопець.

У свої групи Юрій ставить пости про пошук людей. Але не публікує петицій, тому що більшість з них, на його думку, заповнені неправильно.

«Ну й другий момент – люди їх не підписують. Мені здається, що це спосіб терапії для тих, хто втратив рідних. Я щиро вдячний нашим військовим, і однозначно вони всі Герої. І я б забив тими петиціями цілі сторізи, якби це працювало», – наголошує хлопець.

Телеграм «Типове Дубно» Юрій Союк створив після повномасштабного вторгнення. 

«Мені порадив друг. І десь за два тижні на канал підписались до 5 тисяч людей. Зараз там 18 тисяч підписників. Я там не підбираю лексику, особливо коли мова йде про атаки чи прильоти. Це майданчик, де люди можуть виплеснути свої емоції, і я їм це даю. Контролюю лише, щоб не писали місць прильоту чи подібної інфи, вигідної ворогам», – роз’яснює дубенчанин.

Працює контент-мейкер цілий день і 24/7. Слідкує за тривогами. Робить вихідні, коли відчуває, що ось-ось «вигорить».

«Тоді можу кудись поїхати, наприклад, у Львів. Щоб перезагрузити голову. Хоча, якщо бачу якісь гарячі новини, то і під час відпочинку працюю. Важливо, щоб активність завжди була нормальною. Є новини – треба закидати. І бажано дуже швидко, щоб конкуренти бачили, що ти не спиш», – каже хлопець.

Зараз в групі близько 80% – це загальноукраїнські новини, і 20% – новини міста та району. Здебільшого аудиторія каналів – студенти, які приїздять в Дубно, і молодь. Її середній вік 25-27 років.

«Типове Рівне» заблокували за оголошення про продаж песиків

Зі слів Юрія, пів року з моменту повномасштабного вторгнення реклами майже не було. Зараз вже все стабілізувалось. Вдень може бути по 4-5 рекламних повідомлень. Це і сторізи, і пости.

«Я ж не знав спочатку, що «Мета» так суворо все контролює. Навіть продаж собак. У мого друга була інста-сторінка «Типове Рівне» на 160 тисяч підписників. І за те, що він запостив в сторіс оголошення про продаж собаченяти, сторінку спочатку заблокували, а потім взагалі видалили. Так само пройшов всі нюанси щодо реклами алкоголю, сигарет, вейпів. Тому не рекламую подібні товари», – пояснює співрозмовник.

Щодо заробітку, то хлопець наголошує, що фіксованої суми нема. Бувають дні, коли можна заробити багато, а буває, що й взагалі нічого. 

«Траплялось, що заробляв більше тисячі доларів на рекламі. Зараз це все ж більше моє хобі, хоча і є певний заробіток, але він здебільшого йде на якісь банальні потреби – наприклад, заправити авто. Завжди стараюсь оперативно подавати новини, і в більшості випадків – перший в місті. Трапляється, що поширюю фейки, але ми всі часом «заїжджаємо в забор». В такому випадку я з гідністю беру і видаляю пост без пояснень, хіба в телеграмі можу написати, що це був фейк», – пояснює хлопець.

Зараз часто працює вночі, каже, люди читають. Через війну багато людей змінили свій режим, і часто вночі сидять в мережі.

«Колись зі знайомою пробували робити ютуб-канал, але проєкт довго не протримався. Наразі не планую до цього повертатись. Але якби раптом щось таке сталось, то це була б якась сатира. Зараз мені дуже близький по духу контент ютуб-каналу «Ісландія». Трохи шкодую, що пізно зрозумів силу мережевого підходу соцмереж, так, наприклад, як це зробила «Труха». Зараз, на жаль, ця ніша вже переповнена», – наголошує Юрій.

Туризм – це ключ до успіху

«Я маю політичні амбіції й прагну змінити багато речей в нашому місті. Однозначно я змінив би, зняв, рекламні вивіски, які спотворюють зовнішній вигляд нашого міста. Зробив би Дубно більш туристичним.  І я чудово розумію, що є багато питань, які потребують часу, і так само добре розумію, що в країні йде війна», – відповідає хлопець на питання, ким бачить себе через 10 років.

Туризм, на його думку, для міста найефективніший спосіб заробити. 

«Я б зосередився на пошуку інвесторів та пропонував відкрити в замку середньовічний ресторан чи мініготель. Думаю було б багато охочих там відпочити. Я чудово розумію, що це пам'ятка архітектури, але вважаю, що це б чудово могло наповнювати міський бюджет. Проте наші люди, так би мовити, «старої закалки». Молодь зараз зовсім по-іншому мислить. Туризм – це ключ до успіху», – вважає Юрій Саюк.

У Збройних силах України служать рідний брат, батько та дядько Юрія.

«Спільнота «Типового Дубна» закрила багато зборів для військових. Наприклад, один із них – автобус для військових за 7 000 євро. Я долучаюсь до пригону авто з-за кордону. Разом з командою нам вдалось доставити вже більше тисячі машин спочатку війни», – підсумовує хлопець. 

Всі світлини з фейсбук-сторінки Юрія Саюка